Як допомогти знайти новий дім безпритульній тварині.

Якщо у Вас добре сердце, яке обливається кров'ю, коли Ви бачите безпритульну тварину, але не маєте можливості забрати її до себе, ця стаття саме для Вас!

Етап перший. Візит до ветеринарного лікаря.

Покажіть тварину лікарю, навіть якщо вона виглядає абсолютно здоровою. Далі слідуйте рекомендаціям лікаря. Список ветеринарних клінік міста Києва можна дізнатися на форумі. Майже у кожній клініці є лікарі, що можуть виїхати до вас додому.

Етап другий. Місце для перетримки.

Знайдіть місце, де ваш підопічний буде жити до появи нових господарів. Це місце називається «перетримка». Де і як шукати місце для перетримки:

• У своїй квартирі. Це ідеальний варіант.
• У домі рідних, друзів, колег по роботі.
  Опитайте усіх своїх знайомих, запропонуйте їм свою допомогу в догляді за твариною та/або грошову винагороду. Не оминіть увагою і двірників та вахтерів – зайві гроші їм не завадять, а тварина буде знаходитися біля вас.
• В стаціонарах при ветеринарних клініках.
  Стаціонар – це ідеальний варіант, якщо тварина хворіє і їй потрібен постійний догляд. Але не варто надто сподіватися на цей варіант: клініки намагаються не брати тварин з вулиці аби запобігти поширенню різних інфекцій. До того ж вартість перетримки в стаціонарі починається приблизно з 50 грн за добу.
• В готелях для тварин і приватних місцях перетримки.
  Їх координати можна знайти в газетних об’явах та інтернеті. Мінусом таких готелів є те, що там надто дорого і що туди, так само як і в стаціонари, не бажають приймати кішок та собак з вулиці. Мінусом приватних місць перетримки є те, що ви можете натрапити на несумлінних людей. Намагайтеся якомога частіше (щоденно) перевіряти стан свого підопічного, що знаходиться на перетримці у незнайомих людей. Зверніть увагу на чистоту вольєру, наявність свіжої та чистої води, а також на наявність їжі. Не соромтесь, поцікавтесь, як часто тварину вигулюють.
• На форумі
  Не дивлячись на те, що вірогідність не дуже велика, та все ж таки, можливо саме вам поталанить і звільниться тимчасова «житлова площа» у когось із волонтерів або їхніх знайомих.

Де б ви не знайшли місце для перетримки, пам’ятайте: це лише тимчасово. Влаштування тварини у нову сім’ю лежить на ваших плечах, це саме ваша відповідальність, а не господарів готелів чи приватних місць перетримки. Саме тому ви маєте чітко обговорити з власниками готелів та «перетримок», що віддавати тварину новим господарям можете лише ви і більш ніхто.

Ні в якому разі не віддавайте тварину незнайомим людям, які пропонують знайти нових господарів для неї за ваші гроші!

Етап третій. Пошук нових господарів

Після того як ви знайшли місце для перетримки (вітаємо, найважче завдання ви вже виконали!) потрібно починати пошуки справжніх господарів.

1. Сфотографуйте тварину на цифрову камеру або відскануйте аналогове фото.
2. Розмістить оголошення в Інтернеті на тематичних дошках та на форумах. Крізь де можливо вкладайте фотографію тваринки! (перелік дощок оголошень можна знайти тут, вітаються доповнення).
3. Повідомте про свою знахідку у Картотеку знайдених та загублених тварин (якщо такий є у вашому місті; Київ).
4. Зробіть макет паперового оголошення з відривними купонами, роздрукуйте та поклейте у своєму районі. Такі об’яви, як правило, швидко зривають двірники, тому доведеться пройтись по старим місцям ще раз. Так само попросіть допомоги у своїх друзів та на форумі, щоб поклеїли оголошення і в інших районах. Такі оголошення теж варті багатого, адже дехто з тих, хто хоче взяти собі кішечку або собачку взагалі не мають виходу в Інтернет!
5. Розмістіть безкоштовне оголошення в газеті (перелік тут).
6. Розмістіть платне оголошення з фотографією в газеті (деякі знайдете тут).

Етап четвертий. Відбір кандидатів

Правила відбору гарних господарів:

1. 
   Завжди записуйте номер домашнього телефону, того хто до вас дзвонить з приводу «усиновлення» тварини, перевіряйте номер за «чорним списком». Якщо домашній телефон не дають, усі перемовини мають бути завершені.
2. Розпитайте потенційних господарів, де і в яких умовах буде жити домашній улюбленець, чи були у них раніше тварини в сім’ї, і що з ними сталося. Чи є в сім’ї маленькі діти, чи усі члени родини згодні завести тваринку.
3. Чітко та декілька разів обговоріть усі особливості здоров’я та поведінки тварини! Сконцентруйте увагу на недоліках та проблемах тварини, а не на позитивних рисах.
4. Попередьте, що ви маєте намір заключити з господарями договір про передачу тварини із зазначенням їх паспортних даних. ( Бажаний варіант, але може відлякати тих хто не впевнений, що хоче забрати саме Вашу тварину. А також такі дії можуть образити людину, бо вона вирішить що Ви її у чомусь підозрююте, або хочете використати її персональні данні. - прим. responsibility.in.ua )
5. На нове місце проживання тварина має їхати у вашому супроводі. Так буде спокійніше не неї, та й ви на власні очі побачите умови проживання тварини. Якщо відчуваєте хоч найменший дискомфорт, не віддавайте! Ви маєте повне право розвернутися та піти разом із твариною.
6. Домовтеся про можливість відвідувати тварину в продовж першого місяця.
7. Обов’язково обговоріть, що якщо в новій сім’ї щось не складеться, то чотирилапого вихованця віддадуть вам назад і ні в якому разі не викинуть на вулицю!

Етап п’ятий. Контроль та замітання слідів

Ось і усе, справа зроблена. Щаслива тварина живе в новому домі. Не забувайте періодично телефонувати господарям, цікавтеся як справи у нового члена сім’ї. Домовтеся про декілька зустрічей на прогулянці або вдома.

Якщо на форумах ви відкривали тему про пошук господарів для тварини, то не забудьте її закрити. Видаліть свої оголошення на сайтах об’яв. Якщо інформація про вашого вихованця була розміщена в каталозі, напишіть редактору, що тварина уже знайшла нову домівку. Якщо залишали свої реквізити в Картотеці знайдених та тварин, що загубилися, попросіть, щоб вас видалили з бази.

Якщо Ви розміщювали інформацію в соціальних мережах, через друзів - бажано, щоб Ви написали що тварина знайшла новий дім. Це надихатиме людей в подальшому ( прим.- responsibility.in.ua )

Джерело - Київське товариство захисту тварин.