Якщо написане нижче знаходить відгук у Вашому серці - запрошуємо приєднатись до нас!
Про
проблеми України, як держави і соціуму можна говорити довго та зі смаком,
ретельно зупиняючись на кожному недоліку, яких набереться не одна
сотня. Україна застрягла десь між банановими республіками Африки і просунутими культурними державами європейського типу. Причин економічної та соціальної збитковості нашої країни можна назвати безліч, і всі вони будуть різні.
Пропонуємо Вашій увазі, інший підхід до розуміння проблем українського суспільства.
Не секрет, що люди живуть в одній державі відрізняються один від одного: національністю, соціальним класом і статусом, освітою і т.п. Характерним для України є звичка одних великих соціальних групи звинувачувати інші групи в проблемах держави. В нашому розумінні, це до певної міри вірно. Але звичні критерії розділу, тут не підходять. В основу краще закласти рівень виробництва соціальних благ (всього що підтримує життєздатність суспільства).
І тут людей можна розділити на:
Знищувачі? Навряд чи. У кожному соціумі є асоціальні особи, від яких суспільство зазнає збитків: футбольні фанати, злочинці, анти-соціально налаштовані субкультури.
Споживачі? Цілком може бути. Специфікою України є те що споживачів дуже багато. У Європейській практиці всі соціальні групи є виробниками соціальних благ. У нас же багато громадян ( і що прикро безліч молоді) тільки чекають подачок від держави і виявляються неспроможними забезпечити навіть себе, не те що виробляти додаткові соціальні блага для суспільства.
Нейтральщікі - абсолютно нормальна картина, приблизно 10% своїх ресурсів витрачати на створення громадських соціальних благ. Але в Україні вихований культ «благодійного героїзму» - для нас допомогти комусь це не норма, це подвиг за який тебе незмінно повинні всі хвалити і поважати.
І звичайно ж самі проблемні для нас - соціально активні. Не тому що їх мало, або вони мало працюють. Аж ніяк. Проблема в іншому - дуже велика кількість потенційно соціально активних людей, здатних створювати без шкоди для себе велику кількість соціальних благ не пов'язують своє майбутнє, і майбутнє своїх дітей з цією країною. Для багатьох з них Україна - це наймана квартира, в якій не має сенсу робити капітальний ремонт, адже жити то в подальшому буде хтось інший.
Як позбавитись від споживачів і мотивувати соціально активних розвивати українське суспільство? Однозначної відповіді поки немає, але ясно одне - допомоги чекати немає звідки, і технологія нашого корабля застаріває настільки, що нам скоро доведеться вирішувати - кинути його і добиратися до берега самостійно, або все ж зробити капітальне оновлення.
Пропонуємо Вашій увазі, інший підхід до розуміння проблем українського суспільства.
Не секрет, що люди живуть в одній державі відрізняються один від одного: національністю, соціальним класом і статусом, освітою і т.п. Характерним для України є звичка одних великих соціальних групи звинувачувати інші групи в проблемах держави. В нашому розумінні, це до певної міри вірно. Але звичні критерії розділу, тут не підходять. В основу краще закласти рівень виробництва соціальних благ (всього що підтримує життєздатність суспільства).
І тут людей можна розділити на:
- Знищувачів - асоціальний тип особистостей, які тільки руйнують все що створюють інші громадяни.
- Споживачів - поглинають соціальні блага для задоволення власних потреб, не відновлюючи цей баланс власними внесками у суспільне життя.
- Нейтральщіков - створюють трохи більше матеріальних благ ніж споживають.
- Соціальних активістів - створюють значно більше соціальних благ ніж споживають.
Знищувачі? Навряд чи. У кожному соціумі є асоціальні особи, від яких суспільство зазнає збитків: футбольні фанати, злочинці, анти-соціально налаштовані субкультури.
Споживачі? Цілком може бути. Специфікою України є те що споживачів дуже багато. У Європейській практиці всі соціальні групи є виробниками соціальних благ. У нас же багато громадян ( і що прикро безліч молоді) тільки чекають подачок від держави і виявляються неспроможними забезпечити навіть себе, не те що виробляти додаткові соціальні блага для суспільства.
Нейтральщікі - абсолютно нормальна картина, приблизно 10% своїх ресурсів витрачати на створення громадських соціальних благ. Але в Україні вихований культ «благодійного героїзму» - для нас допомогти комусь це не норма, це подвиг за який тебе незмінно повинні всі хвалити і поважати.
І звичайно ж самі проблемні для нас - соціально активні. Не тому що їх мало, або вони мало працюють. Аж ніяк. Проблема в іншому - дуже велика кількість потенційно соціально активних людей, здатних створювати без шкоди для себе велику кількість соціальних благ не пов'язують своє майбутнє, і майбутнє своїх дітей з цією країною. Для багатьох з них Україна - це наймана квартира, в якій не має сенсу робити капітальний ремонт, адже жити то в подальшому буде хтось інший.
Як позбавитись від споживачів і мотивувати соціально активних розвивати українське суспільство? Однозначної відповіді поки немає, але ясно одне - допомоги чекати немає звідки, і технологія нашого корабля застаріває настільки, що нам скоро доведеться вирішувати - кинути його і добиратися до берега самостійно, або все ж зробити капітальне оновлення.
Немає коментарів:
Дописати коментар